Виховна робота

                    Якщо людина загадує на рік – вона сіє хліб.

Якщо людина загадує на десятиріччя – вона саджає дерево.

         А якщо людина загадує на віки – вона виховує дітей.»

                                                                                    Народна мудрість

       Недарма кажуть ,що всі ми родом з дитинства. Бо ж з дитячих років закладаються ті основи на яких тримається наш світ, наше суспільство. Від того, як ми виховуємо наших дітей, залежить майбутнє нашого краю, нашої держави. Тож і намагаємося ми вливати в серця наших діток  любов  до людей, до рідної землі, до природи, яка так щедро дарує нам своє багатство. Чудовим прикладом цьому є наш Приборжавський ДНЗ №2. Дошкільний заклад відвідують більшість дітей нашого села. І для кожної дитини тут знайдеться добре слово і тепла усмішка, адже працюють у садочку педагоги, для яких виховання дітей не професія, а покликання душі. Це можна побачити вранці на обличчях дітей, коли вони бачать улюблену виховательку, чи в групових кімнатах, де всі куточки оформлені працьовитими руками так , щоб дітям було і зручно, і приємно проводити час.

        Крилатий латинський вислів переконує:

 "До дитини треба ставитись з найбільшою повагою.   Дитину виховує середовище, яке воно – таке й дитя, 

така й майбутня доросла людина"

       Доброзичливість, приязнь, культура дітей – цілком залежить від наявності цього в дорослих, що живуть з ним поряд. Якщо вихователь охоче йде на роботу, якщо він усміхнений, у групі чути жарти, сміх, тільки в такій атмосфері можлива серйозна глибока робота з дошкільнятами. Саме таке середовище створене в нашому дошкільному закладі. Кожен вихователь прагне забезпечити кожній дитині психологічний та духовний комфорт за допомогою правил культурного спілкування.

     У нинішній складний час, коли втрачаються цінності, що споконвіків супроводжували суспільство чи не найважливішим є виховання культури: культури побуту, споживання, праці і відпочинку, духовності, спілкування, поведінки, пізнання, тобто культури у найширшому її розумінні. Колектив педагогів намітив найближчі цілі та перспективи:

Створення розвиваючого соціально-побутового оточення:

·       наближення побутових умов у групі до домашніх;

·       розміщення іграшкового матеріалу з урахуванням інтересів хлопчиків та дівчаток;

·       створення умов для вивчення національної культури, традицій та звичаїв нашого народу.

 ·       створення емоційного оточення (музика, співи, художнє слово), навчання бачити, слухати, відтворювати почуття;

·       

Організація спілкування з прекрасним:

·       проведення концертів, розваг;

·       організація змінних виставок для батьків;

·       організація конкурсів малюнків і розваг.

Спілкування дорослих і дітей, дітей між собою:

·       основний принцип спілкування – рівний з рівним;

·       вміння розуміти, співпереживати, співпрацювати;

·       виявлення під час спілкування зацікавленості, симпатії, доброти;

·       впровадження в життя і побут культури посмішки;

·       володіння висококультурною, образною мовою;

·       навчання норм моральної поведінки;

 Ж.Ж. Руссо вчив: "У серце ввійде лише те, що йде від серця".

      Цілком впевнені, що виплекати чуйну, виховану, небайдужу особистість можна тільки добром та терпінням, бо саме від вихователів діти переймають здатність радіти життю, творити, фантазувати.

Все це є пріоритетом нашого дошкільного закладу.